Стан будівництва багатоквартирного енергозберігаючого будинку на 25 березня 2019 р.
Нарешті ми можемо почати укладати підготовчий шар під фундамент і приямок шахти ліфта, адже ми вже майже відкачали всю воду з будівельного котловану. Викачування води проходило цілодобово щосекунди по 140 літрів. Так що у забудовника з'явилася ще одна причина нагадати нам, щоб ми працювали швидше, адже рахунок за електрику складає €1000 на тиждень. А час іде! Проте, ми зможемо завершити відкачку води тільки тоді, коли буде встановлено стелю над підвальним приміщенням, оскільки саме тоді будівлю буде міцно зафіксовано в землі, завдяки своїй вазі. Таким чином, ми виключимо ризик плавучості будівлі.
Крім цього, дотримуючись плану, ми також залишаємо у зовнішніх стінах прорізи, через які може проникнути вода в підземний паркінг в разі підтоплення. В іншому випадку, коли підвальний поверх буде готовий, його легко можна назвати кораблем, який буде просто плисти за течією. Отвори у зовнішніх стінах виконують дві функції – дають простір для проходу води і закріплюють наш "корабель" у грунті. Для тих, кого цікавить ця тема, і навіщо взагалі передбачати такі отвори, пропоную ознайомитися з феноменом Schürmann-Bau (офісна будівля в Бонні, названа на честь його архітектора Йоахіма Шурмана; в будівлі знаходиться штаб квартира Deutsche Welle, спочатку планувалася для членів парламенту). Ми спеціально підготували для вас переклад статті з Вікіпедії про офісній будівлі "Schürmann-Bau", яке дало назву певного феномену, що може трапитися на будівництві. Прочитайте переклад цієї статті і дізнайтеся чому кожен німецький інженер-будівельник знає термін "Schürmann-Bau", а особисто для мене – це іноді тема страшних снів.
Наводимо статтю про реальний епізод на будівництві офісного будинку у Бонні 1993 року.
Повінь.
Взимку 1993 року сталася велика повінь на Рейні. 22 грудня 1993 року стихія досягла міста Бонн, збільшився рівень грунтових вод. Будівництво "Schürmann-Bau" ще знаходилося на той момент на стадії зведення коробки будівлі. Грунтові води підняли споруду місцями до 70 сантиметрів.
Декількома днями раніше була доставлена велика партія систем вентиляції, які залишили на зберігання у підземному паркінгу. Через суперечки про підвідомчість керівник будівництвом не зміг своєчасно прийняти рішення про примусове затоплення підземного паркінгу, яке б запобігло спливанню будівлі. При цьому партія поставлених компонентів вентиляції була б затоплена. Однак, ніхто не хотів брати на себе це рішення і тому, будівля спливла, після чого нерівномірно осіла з нахилом у бік. Це призвело до важких пошкоджень конструкції будівлі.
В результаті цієї події розгорівся великий політико-правовий спір щодо винуватця цієї ситуації. 16 листопада 2007 року, через 14 років після події, закінчився 10-річний судовий спір між Федеративною Республікою Німеччина (забудовник) і трьома будівельними компаніями. Палатою окружного суду першої інстанції у цивільних справах міста Бонн було прийнято рішення про врегулювання конфлікту. З €73,7 млн., які вимагав Федеральний уряд, будівельні фірми повинні сплатити "лише" €55 млн. Спочатку, ще в 1997 році, уряд Німеччини вимагав від архітектора, який був уповноважений вести контроль за будівництвом (це був не г-н Шурманн), і будівельних компаній 300 мільйонів німецьких марок відшкодування. З архітектором конфлікт був врегульований у позасудовому порядку.
Ось яка нервова робота – керівництво будівництвом! Особливо, коли мова йде про великі об'єкти. Коли я думаю, скільки всього може статися на будівництві таких об'єктів, то я не можу заснути. Тому найкраще – старатися передбачити будь-яку ситуацію, а також вміти гнучко реагувати на виникаючі на будівництві проблеми.